Рогати́на — (Ратище /староруське/) важкий ударний спис з довгим та широким вістрям, мисливська (до сер. 19 ст.) та бойова (в середньовічча)зброя. Характерною особливістю мисливських рогатин була поперечина під вістрям яка не давала можливості звіру дістатися мисливця нахромившись на спис. Під час полювання на грубого звіра рогатину використовували таким чином — рогатину виставляли на зустріч звіру який кидається на мисливця, при цьому ратище впиралося в землю заздалегідь або ж одразу після ураження тварини. В спробі дістатися до мисливця звір усе глибше нахромлювався на вістря рогатини, а поперечина не давала йому можливості дістатися до мисливця. В бою рогатина використовувалася як важкий спис для потужних колючих ударів та допоміжних ріжучих та рублячих. Спеціальні бойові рогатини на відміну від мисливських не мали поперечини, втім нерідко в бою використовувалися саме мисливські рогатини.

Рогатина дуже давня зброя про що свідчить сама її назва, що походить ще з тих часів коли вістря робили з рогу. Етимологія назви рогатини від слова "роги" на які нібито схоже її вістря є хибною. Всупереч поширеному, але помилковому стереотипу вістря рогатини це просто довге та широке вістря списа і воно не схоже на латинську літеру V.